24.02.22, 5 ранку: Свідчення з війни

Про проект

---

24 лютого 2022 року о 5 годині ранку російські війська розпочали безпрецедентне у повоєнній історії Європи повномасштабне вторгнення в незалежну Україну. Мета нашого проекту – записати свідчення громадян України, які постраждали від війни. Досвід переселення фіксується в Україні, Польщі та інших країнах, куди потрапили українські переселенці – на даному етапі в Люксембурзі та Великій Британії. Ця сторінка присвячена діяльності проекту, яка проводиться в Польщі.

Як історики та соціальні дослідники, ми хочемо зосередитися на записі людського виміру того, що відбувається. Ситуація в Україні змінюється дуже швидко, тому важливим завданням є зафіксувати цю зміну та задокументувати суб’єктивний досвід її акторів. Додатковим виміром є документування злочинів, скоєних російською стороною. Наш обов’язок – зберегти для майбутніх поколінь – для істориків, для польського та українського суспільства, а також для кожного європейця – досвід втечі, масштаб опору та допомоги жертвам війни після російського вторгнення. Ми також маємо обов’язок надати можливість поділитись своїм досвідом безпосередніх свідків цих подій та вчинити так, щоб їх почули.

Ми дбаємо про те, щоб інтерв’ю записувалися з повагою до прав і гідності авторів наративів та про їх якісне збереження для майбутнього використання їх дослідниками в освітній, культурній та мистецькій сферах діяльності. Зібрані свідчення будуть архівуватися на умовах, визначених самими співрозмовниками, і будуть доступні лише зареєстрованим користувачам окремих архівів-учасників проекту. Детальніше про етичні питання, методологію та архівування матеріалів можна знайти у закладці «Методологія та етика».

В Україні тематика інтерв’ю зосереджена переважно на досвіді життя в країні підчас війни, а також на внутрішніх переміщеннях та організації допомоги. У Польщі ми зосереджуємося на досвіді біженців, які опинилися в нашій країні. Ми намагаємося реконструювати ситуацію безпосередньо перед початком війни, період відразу після вторгнення російських військ, прийняття рішення про виїзд з України, подорож, процес перетину кордону та перший період після прибуття до Польщі. Ми також запитуємо про адаптацію до нових умов життя, зокрема про пошуки роботи, житла, закладів навчання та опіки для дітей, як виглядають контакти біженців із родиною, що залишилися в Україні, та як складаються стосунки з місцевими жителями.

У нашому проекті ми намагаємося зафіксувати увесь багатоманітний досвід біженців. З майже 6 мільйонів українців, які прибули до нашої країни з початком війни, значна частина виїхала далі до інших країн Європи або ж вирішила повернутися в Україну. Біженці прибували до Польщі безпосередньо з України, а також через Румунію та Словаччину. Вони також представляють різні соціальні групи та середовища, однак безперечно серед них переважають жінки з дітьми, адже чоловіки призовного віку не мають права залишати країну. Наш проект має на меті допомогти краще зрозуміти ситуацію цієї внутрішньо гетерогенної групи населення.

Невід’ємною частиною самого проекту є рефлексивний погляд на етику та методологію документування людського досвіду, дослідницьких та архівних проектів інтервенційного характеру. Нами організовуються семінари та зустрічі, відкриті для усіх зацікавлених поза командою та ми шукаємо шляхи співпраці з іншими проектами подібного напрямку, втім за межами Польщі.

Методологія та етика

---

Інтерв’ю в проекті записуються відповідно до ретельно підготовленого запитальника, колегіально опрацьованого представниками всіх установ, що реалізують проект. Підчас запису свідчень натиск кладеться на реконструкцію фактів та мінливих реалій повсякденного життя, а не на емоціях, що має протидіяти вторинній травматизації співрозмовників. Зміст запитальника було узгоджено з психологами та психотерапевтами.

Нашим найважливішим методологічним підходом є мінімізація збитків і забезпечення максимального комфорту та безпеки так для інтерв’юерів, як і для інтерв’юйованих. Ми розмовляємо лише з повнолітніми особами, які перебувають у безпеці, мають дах над головою та в змозі забезпечити базові життєві потреби. Участь у проекті беруть лише особи, які впевнені, що бажають поділитися з нами своїм досвідом та перебувають у Польщі не менше чотирьох тижнів. Розмови записуються тією мовою, яку вибрав співрозмовник (російською або українською). Саме співрозмовник вирішує, на які запитання він відповідатиме (їх можна отримати заздалегідь для ознайомлення), на яких умовах його запис буде архівовано та використано у майбутньому. Зокрема, це стосується питання щодо можливості складати свідчення анонімно. На кожному етапі проекту ми залишаємо за авторами інтерв’ю право відмовитися від участі в ньому та відкликати згоду на використання та доступ до запису інтерв’ю.

Інтерв’ю записують лише досвідчені дослідники, які вільно володіють українською або російською мовами. Всі вони пройшли відповідній тренінг по методиці запису інтерв’ю за розробленим в проекті запитальником та регулярно приймають участь у супервізійних зустрічах, у тому числі за участю психотерапевта. Команда проекту бере участь у методичних семінарах, присвячених роботі з досвідом травми, під час яких обговорюються подібні дослідження, наприклад, досвід війни на Балканах чи природних катаклізмів.

Нами були підготовлені інструкції для проектів, що документують досвід війни та досвід біженців після повномасштабного російського вторгнення в Україну.

Інтерв’ю, записані в Польщі, зберігатимуться в архіві якісних даних Інститути філософії та соціології Польської академії наук та його копію буде надіслано до Центру сучасної та цифрової історії Люксембурзького університету. Коли передача персональних даних в Україну буде відповідно безпечна, усі ці матеріали також будуть передані ініціаторові проекту, тобто Центрові міської історії Центрально-Сxідньої Європи у Львові. Інтерв’ю, з нашого проекту, що будуть додані до фондів згаданого вище архіву якісних даних, підлягатимуть стандартним процедурам архівування цієї установи. Доступ до джерельного матеріалу буде відкритий лише для зареєстрованих користувачів, що письмово зобов’яжуться дотримуватись правил використання матеріалу та на цій підставі отримають дозвіл розпорядника колекції. З кожним записом можна буде ознайомитись виключно у такому обсязі, який було попередньо узгоджено з автором інтерв’ю.

Проект отримав рекомендацію Польського товариства усної історії та був позитивно оцінений Комітетом з етики Інститути філософії та соціології Польської академії наук та Комітетом етичних експертиз Люксембурзького університету.

Вчена рада та Консультативний комітет

---

У реалізації проекту нас підтримує Вчена рада та Консультативний комітет. Консультативний комітет складається з науковців, які мають досвід проведення досліджень за тематикою, пов’язаною з проблематикою нашого проекту, та експертів поза академічним середовищем. Вони надають нам консультації та підтримку на всіх етапах реалізації проекту. До Вченої ради ми запросили видатних представників світової науки, авторитет яких є гарантом якості нашого проекту.

---